logo 111.lviv.ua
Фотоклуб-статті
Зофія Ридет. Фотограф.


Зофія Ридет (Zofii Rydet) - фотограф, якою поляки пишаються як найважливішою постаттю історії польського фотомистецтва.

Народжена 1911 у тодішньому Станіславові (УКРАЇНА), навчалася у Львові.


З 1954 член Ґлівіцкого Фотографічного Товариства, а я 70-тих викладає фотографію на архітектурному факультеті Сльонзкої Політехніки. Перший цикл фотографії Ридет "Mały człowiek" презентовано публічно 1961-го, з кількома повторами. Наступний цикл "Czas przemijania". А від 1978-го і до кінця життя фотограф працювала над монументальним циклом "Zapis socjologiczny", який охоплює кілька десятків тисяч негативів. Інші цикли фотографій: Świat uczuć i wyobraźni

(1975-1979); Nieskończoność dalekich dróg (1980); Obecność (1984-1985); Ślady (1982); Suita śląska (80. – 90.).

 Зофія Ридет є володаркою ряду нагород, серед яких:  FIAP (1969), Excellence FIAP (1976); ZPAF – медаль Яна Булгака (1985).

Життя закінчилося у 1997-му.






Актуально до конкурсу фотографії "Студії 111" на дитячу тематику, кілька фоторобіт Зофії Ридет.

Детальніше...
 
Правомірність використання творів фотомистецтва

 У статті розглянуті РЕКОМЕНДАЦІЇ Державної Служби Інтелектуальної Власності України щодо забезпечення правомірності створення та використання фотографічних творів.

Рекомендації пропонуються суб’єктам авторського права, організаціям колективного управління та користувачам фотографічних творів, і розроблені з урахуванням норм Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, Цивільного Кодексу України, Закону України "Про авторське право і суміжні права", постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав", "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір".

Фотографічний твір як об’єкт авторського права. Співвідношення з іншими об’єктами права інтелектуальної власності

Згідно зі статтею 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (до якої приєдналася Україна) та статтею 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі – Закон) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об’єкти авторського права.

Авторським правом охороняються фотографії, які є результатом творчої діяльності людини – як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

 Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Авторське право і право власності на матеріальний об’єкт, у якому втілено фотографічний твір, не залежать одне від одного. Наприклад, особа, придбавши фотографії, стає їх власником, проте не набуває авторських прав на такі твори. Відчуження матеріального об’єкта, у якому втілено твір, не означає відчуження авторського права й навпаки.

Для правомірного використання фотографічних творів як об’єктів авторського права в знаках для товарів і послуг необхідно отримати дозвіл від автора чи іншого суб’єкта авторського права на ці твори.


Авторське право діє протягом усього життя автора й 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених статтею 28 Закону. Тривалість охорони фотографічних творів приведена у відповідність до статті 9 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право 1996 року, стороною якого є Україна. Крім того, зазначений міжнародний договір та Закон повністю застосовують охорону творів у цифровому середовищі, зокрема в мережі Інтернет.

Детальніше...
 
Українські фотохудожники

Розвиток фотографії в Україні почався ще в кінці 19-го століття. В 30-і роки 20-го століття були створені перші професійні об'єднання художників. Спочатку в західних землях. Серед активних діячів світлопису (фотографії) того часу виділялися

  • Ярослав Савка — пропагандист української фотографії, співорганізатор першого українського фотографічно-мистецького часопису «Світло й тінь». Фотографії Я. Савки відзначались технічною довершенністю, художністю та незвичайними ракурсами
  • Юрій Дорош —

    український фотограф-художник, піонер української кінематографії в Галичині, етнограф, краєзнавець. Член Українського фотографічного товариства. Автор книг по фотографії «Підручник фотоаматора» та «Побільшення».





Із воєнного і повоєнного періоду слід, зокрема, назвати таких фотохудожників:

  • Давидзон Яків Борисович — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1977);

Детальніше...
 
Про перший знімок і ще дещо

Найперша фотографія в світі, автором якої став Жозеф Ньєпс (фр. Nicephore Niepce), була зроблена в 1826 році і була названа “Вид з вікна”. На жаль, перше зображення, отримане Ньєпсом 1822 року не збереглося. Фото 1826-го отримане  методом геліографії, зроблене  за допомогою камери-обскури на олов'яній пластинці, вкритій тонким шаром асфальту. Експозиція тривала вісім годин на яскравому сонячному світлі.


 

 

Детальніше...
 
«Міф Керрола»


Льююїс Кееррол (англ. Lewis CarrollCharles Lutwidge Dodgson; 1832—1898) — англійський письменник, математик, філософ, логік, священик, теолог і фотограф.

Найвідоміші літературні твори Керола: «Пригоди Аліси у Дивокраї» і продовження «Аліса в задзеркаллі» , а також поеми «Полювання на Снарка» і «Бурмоковт». А чи відомо нам, що ця особливого складу розуму особистість була ще й фотографом?

Легкість у грі слів, логіці й фантазії задовольняють широку читацьку аудиторію, починаючи від дітей, закінчуючи літературною елітою. Разом з тим, його твори глибоко пов'язалися з сучасною культурою: вони прямо вплинули на творчість багатьох митців — утворилися спільноти, присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення творів і дослідженню життя автора в багатьох країнах світу, зокрема в Північній Америці, Японії, Великобританії і Новій Зеландії.

У біографії Керрола виникає багато запитань в результаті чого витворився термін «Міф Керрола».

Він був найстаршим хлопчиком, але третьою дитиною від шлюбу, якому було чотири з половиною роки. Після Чарльза народилося ще восьмеро дітей. Юнак страждав від заїкуватості, вада була притаманна також його братам і сестрам. Здібний хлопчина навчався в коледжі в Оксфорді, мав першість у бакалавраті, був номінованим на стипендію і все в такому ж дусі.

Всесвітньо відомий псевдонім професора математики Доджсона було утворено такою вподобаною письменником грою слів. А саме, англійське Charles Lutwidge спочатку було задаптовано до латини. Після цього отримане ім'я Carolus Ludovicus Доджсон переклав англійською і переставив слова місцями, явивши світу Lewis CarrollЛьюїса Керрола.


Писати почав ще у коледжі, друкувався у хороших виданнях. Підчас навчання приїхав новий декан з родиною, одною з доньок якого була чотирилітня Аліса Лідел (ф

ото Аліси зроблене Керролом бл. 1857). Через кілька років з'явився перший відомий твір про Алісу. Друга фоторобота Керрола - та ж Аліса,бл. 1859.

Фотографія була його улбленою справою. У ті часи це було непростою справою. Фото виконувалося на високій витримці, на шкляні пластинки з коллодієвим розчином. Роботи потрібно було проявляти негайно після зйомки. доджсон досягнув на той час особливих результатів, ставши першим з портретистів, надавши фотороботам риси невимушеності та природності. Любив фотографувати дітей, дівчат.

Історик фотографії Хельмут Гернсхейм відкрив для Англії цього майстра і майже сто років післясмерті Керрола, в 1949 р. видана книга історика "Лбюїс Керрол - фотограф", де зібрано його 64 найкращі фотороботи. Тому Керрол займає одне з перших місць серед фотографів XIX ст.

Фотороботи Керрола вражають глибиною психологічного змісту, художньою постановкою. також їм притаманна простота та щирість.


Детальніше...
 


Сторінка 2 з 4